- розколупувати
- —————————————————————————————розколу́пуватидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розколупувати — ую, уєш і рідко розколу/плювати, юю, юєш, недок., розколупа/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Колупаючи, робити дірку, ямку, заглиблення і т. ін. у чому небудь. || Копаючи, роздовбувати землю. 2) Колупаючи, розбирати що небудь … Український тлумачний словник
роздлубувати — ую, уєш, недок., роздлу/бати, аю, аєш, док., перех., розм. 1) Те саме, що розколупувати 1). 2) рідко.Розв язувати, розправляти щось туго зав язане, замотане і т. ін … Український тлумачний словник
розколупати — див. розколупувати … Український тлумачний словник
розколуплювати — див. розколупувати … Український тлумачний словник
розкопирсувати — ую, уєш, недок., розкопирса/ти, а/ю, а/єш, док., перех., розм. 1) Те саме, що розколупувати 1). 2) Роздряпувати (болячку, рану, прищ і т. ін.). Розкопирсати виразку. || перен. Спричинювати моральні страждання, душевний біль … Український тлумачний словник